Драгомирецький Антін Григорович
Будинок Української Центральної Ради Драгомире́цький Анті́н Григо́рович (* 1887— †1938)— політичний діяч, що народився в селі Зводіївка (нині— Володимирівка) Сквирського повіту на Київщині.Член Української соціал-демократичної робітничої партії з 1906 року, діяч профспілкового руху, один із керівників Спілки деревообробників. За політичну діяльність у 1915 році засуджений до 5-річного ув'язнення.Від 1917 очолював Український робітничий клуб і Київський комітет УСДРП. Член Української Центральної Ради й Малої ради від УСДРП, Всеукраїнської ради робітничих депутатів. Належав до лівого крила УСДРП, був серед засновників партії «незалежників».На установчому з'їзді Української комуністичної партії, що відбувався з 22 по 25 січня 1920 року обраний головою партії. Після розпуску УКП приєднався до КП(б)У. Від 1925 року— член правління Українського тресту сільськогосподарського будівництва. У 1925 та 1926 роках— член ВУЦВК. Автор публікацій у «Вістях українських економістів».У 1930-х роках, коли проживав у Харкові та працював на посаді інженера-технолога деревообробного підприємства, був репресований: 26 жовтня 1937р. зазнав арешту. За вироком Трійки Київського управління НКВС Драгомирецького Антона Григоровича 31 грудня 1937р. було засуджено до страти, а 16 січня 1937 року— вирок приведено у виконання.Посмертно реабілітований 27 січня 1989 року.
.jpeg)
