Олексій Петрович Плугатар. Подвиг солдата
У кожного героя своя бойова біографія і про кожного з них можна написати книгу.
Простий сільський хлопець Олексій Петрович Плугатар народився в с. Рубченки Володарського району. Сім'я була хліборобська і багатодітна. Тут він бігав босоніж по пагорбах над ставком, тут пройшло його дитинство, тут закінчив початкову школу з 1919-го по 1923 рік, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді школи. Потім сім'я переїхала до м. Сквири, де він закінчив 7 класів пішов навчатися у школу танкістів. Мобілізований у діючу армію в червні 1941 року з м. Сквира Київської області.
З цього часу і почався геройський подвиг Олексія Петровича Плугатаря. В музеї бойової і трудової слави Рубченківської школи зібрано багато документів про життя і участь його у Великій Вітчизняній війні. Та найцінніший документ - це нагородний лист, по якому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року йому посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. На жаль, він цього не знає, бо загинув смертю хоробрих 10 жовтня 1944 року.
Ось виписка з нагородного листа:
"Плугатар Олексій Петрович, гвардії старший лейтенант, командир роти танкової бригади Т-34 3-го танкового батальйону 117-ї танкової Унечської бригади І танкового Червоно-прапорного батальйону, 1911 року народження, українець, член ВКП(б) з 1942 року, на фронтах Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. - Центральному, Західному, І Прибалтійському, тяжко поранений був 14.03.1943 р., нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня, Вітчизняної війни І ступеня.
6 жовтня 1944 р. тов. Плугатар 0. П. був на чолі роти танків-розвідувачів на території Литви. Рішуче ввірвавшись в опорний пункт м. Кельме, змів смертельну оборону ворога,знищивши при цьому 6 гармат, 4 мінометні батареї, 100 гітлерівців і оволодів містечком.
Розвиваючи наступ, танки 0. П. Плугатаря вийшли в район артилерійських позицій і резервів ворога в селі Покальнішки, першими вступили в нерівний бій з переважаючими силами ворога, захопивши 12 гармат. Вогнем і гусеницями знищено 120 солдатів і офіцерів ворожої армії. В цьому нерівному бою був смертельно поранений командир батальйону. Тов. Плугатар взяв на себе командування батальйоном і розвідувальною-групою. 9 жовтня 1944 р. танк Плугатаря 0. П. в складі 5 танків ввірвався на позиції великого опорного пункту в районі м. Вайнути і вів нерівний бій з великими силами противника до підходу наших частин. Діючи сміливо і рішуче, зім'яв оборону ворога, забезпечив захоплення міста. У цьому бою було знищено 3 артилерійські батареї, 4 вогневих точок і знищено до 80 гітлерівців. Жорстокий, нерівний бій продовжувався 10 жовтня 1944 року. Та в цьому нерівному бою танк О. П. Плугатаря був підбитий, його з великою силою підкинуло високо, і танкіст загинув. За безмежний героїзм в боях з фашистськими загарбниками, забезпечуючи виконання завдань бригади і корпусу, удостоєний найвищої урядової нагороди - присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
Командир 3-го танкового батальйону капітан Захарченко.
16.10.1944 р.".
Нагородний лист знаходився в Міністерстві оборони СРСР. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року. Похований у м. Ретавас на території Литви. А було йому всього-навсього 33 роки. Так героїчно пролита кров славного сина України, нащадка вільнолюбивого українського народу. Пам'ять героя увіковічнена в його рідному селі.
Рада Міністрів УРСР постановою № 121 від 31.05.1990 р. присвоїла Рубченківській неповній середній школі ім'я Героя Радянського Союзу Олексія Петровича Плугатаря. В школі є пам'ятна дошка про цю подію і встановлено його бюст.
.jpeg)
