Слово про героя-підводника. А.Й.Палківський
Анатолій Йосипович Палківський Давно відгриміли залпи жорстоких боїв. На полях минулих битв зеленіють і колосяться хліба. Там, де були глибокі вирви від снарядів і мін, шумлять листом нові ліси. Давно відродилися із попелу красиві сонячні міста і села. Все менше і менше стає очевидців тих подій: журавлі відносять їхні душі за межу вічності.
Та пам'ять щоразу повертає нас до того часу, коли українці звільняли рідну землю від коричневої чуми фашизму. У воїнів-визволителів вчиться молоде покоління любити свою Батьківщину, цінувати кожен клаптик рідної землі. Наші земляки, солдати сорокових років, стали для нас взірцем справжніх патріотів.
На Північному флоті в роки війни служив наш земляк, уродженець с.Володимрівка – Палківський Анатолій Йосипович. До війни, одразу після закінчення школи, його забрав до себе знайомий до міста Дніпродзержинськ. Там молодий хлопець працював на заводі електрозварником. У 1940 році Анатолій вступив на навчання до військового училища. Від початку війни він служить на Північному флоті, на підводному човні «М-172», електриком і зварювальником.
3 квітня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання бойових завдань на фронті боротьби з фашистськими загарбниками і виявлені при цьому доблесть і мужність «М-172» нагороджується орденом Червоного Прапора. Командиру човна І. Фісановичу цим же Указом присвоюється звання Героя Радянського Союзу.
Команда підводного корабля М- 172. 1943 рік
1943 рік 25 липня 1943 року, в день, коли Радянський флот святкував своє десятиріччя, Червонопрапорному «М-172» наказом Народного комісара Військово-Морського Флоту присвоєно звання гвардійського.
Підводний човен готується до бойового завдання. Хвилина відпочинку після знищення двох ворожих танкерів. Електрик Палківський - другий зліваДо цього часу на рахунку «малятка» було 13 потоплених транспортів і кораблів противника загальною водотонажністю 73 тисячі тонн, 18 бойових походів. На грудях командира човна капітана ІІ рангу І.Фісановича сяяли Золота Зірка Героя, орден Леніна, два ордени Червоного Прапора, орден Вітчизняної війни І ступеня, орден США «Морський Хрест».
Червонопрапорний гвардійський підводний човен готується до бойового завдання. В жовтні 1943 року підводний човен «М-172» не повернувся на базу з свого двадцятого походу. Екіпаж так і не почув нової пісні, яку підготував для нього улюблений командир І.Фісанович.Безмолвны и хмуры норвежские скалы,
Лишь эхом откликнутся взрывы торпед,
Да сполохи ярко над морем сверкают,
Ведя хороводы в честь наших побед…
С кратчайших дистанций врагов мы топили,
Врывались в их порт через минный редут.
Глубинные бомбы по корпусу били…
Железо сдает, но бойцы не сдадут! 
Пам"ятник воїнам ІІ Світової війни у селі Володимирівка, де закарбоване ім"я героя.
Граніт і людська пам"ять зберігатиме у віках імена героїв-односельчан
.jpeg)
